Информационное сопротивление – як українці борються з фейками під час війни

Информационное сопротивление — це ключовий елемент сучасної боротьби за правду. Особливо в час війни, коли інформація перетворюється на зброю, правдиві джерела мають вирішальне значення. Українці вже давно зрозуміли, що перемога можлива не лише на полі бою, а й у цифровому просторі.

У цій статті ми розберемо, що таке информационное сопротивление, які є його форми, як воно працює на практиці, хто його очолює та як кожна людина може стати його частиною. Мова буде дуже проста, щоб навіть школяр міг легко все зрозуміти.

Що означає поняття информационное сопротивление?

Информационное сопротивление — це дії, спрямовані на протидію брехні, маніпуляціям, фейковим новинам і пропаганді, що поширюються через медіа, соцмережі та месенджери. Це своєрідна інформаційна оборона суспільства.
Головна мета — захистити громадян від спотвореної інформації та підвищити їхню медіаграмотність, щоб люди самі вміли розпізнавати брехню.

Цей термін став особливо популярним під час російсько-української війни. Він символізує опір проти пропаганди, яку Росія використовує як частину своєї агресії. Адже насправді, фейки та маніпуляції можуть бути не менш небезпечними, ніж ракети.

Які форми має информационное сопротивление?

Цей тип спротиву має багато форм. Він може бути як державним — коли Міністерство оборони чи Центр стратегічних комунікацій поширюють правду, — так і громадянським.
Громадяни масово діляться перевіреною інформацією, викривають фейки, беруть участь у волонтерських проектах із медіаграмотності або створюють контент самостійно.

Крім того, информационное сопротивление включає активність журналістів, блогерів, OSINT-спільнот та проєктів, які викривають брехню, наприклад, StopFake або Texty.org.ua. Ці ресурси постійно перевіряють факти й допомагають людям не «купуватись» на ворожу дезінформацію.

Хто започаткував информационное сопротивление в Україні?

Одним з перших системних проєктів у цій сфері стала ініціатива “Информационное сопротивление”, яку ще у 2014 році заснував Дмитро Тимчук — офіцер, журналіст і народний депутат.
Його щоденні зведення про ситуацію на фронті та викриття російської пропаганди стали популярними серед мільйонів українців.

Згодом до справи долучились інші аналітики, журналісти, OSINT-розслідувачі. Сьогодні ініціатива продовжує працювати, хоча її засновник, на жаль, загинув. Але спадок інформаційного спротиву став загальнонаціональним рухом.

Як информационное сопротивление змінює хід війни?

Навіть проста людина, яка ділиться перевіреною інформацією у Facebook чи Telegram, долучається до информационного сопротивления.
Це не лише створює бар’єр для фейків, але й підвищує бойовий дух суспільства, зміцнює довіру між державою та громадянами, а також руйнує ворожі наративи.

Ще один важливий ефект — розвіювання паніки. Фейки часто націлені саме на те, щоб посіяти страх. Але когда люди бачать спростування або аналітику, вони відчувають спокій і впевненість. Саме тому информационное сопротивление — це також зброя психологічної оборони.

Яку роль у цьому відіграють соціальні мережі?

Соцмережі — це головне поле бою в інформаційній війні. Тому одна з головних задач — навчитися фільтрувати потік контенту.
Українці вже знають, що Telegram-канали або TikTok можуть як поширювати правду, так і ворожі фейки. Саме тому критичне мислення тут дуже важливе.

Информационное сопротивление активно використовує соцмережі для поширення аналітики, інфографіки, відео-спростувань і навіть гумористичних мемів. Іноді короткий смішний пост працює краще за довгий аналіз — головне, щоб людина замислилася.

Як навчитися бути частиною информационного сопротивления?

По-перше, потрібно перевіряти джерела. Не поширюйте новину, якщо вона без автора, без дати чи з дивного сайту.
По-друге, дотримуйтесь принципу: «Стоп — Подумай — Перевір». Це допоможе уникнути поширення фейків навіть ненавмисно.

По-третє, діліться аналітикою та офіційною інформацією. Якщо ви бачите спростування фейку — не мовчіть. Поширення правди — це теж информационное сопротивлениее. І головне — підтримуйте одне одного. Адже в інформаційній війні головна мета — зламати дух. А згуртоване суспільство перемогти неможливо.

Як держава підтримує информационное сопротивление?

Уряд України створив Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Його завдання — викривати фейки, проводити інформаційні кампанії та навчати громадян.
Також працюють офіційні сторінки ЗСУ, СБУ, Генштабу, які щодня публікують правдиві дані та попереджають про нові інформаційні атаки.

Держава також співпрацює з міжнародними партнерами, медіа та платформами, щоб блокувати фейкові акаунти, підвищувати обізнаність та зміцнювати кіберзахист. Це доводить, що информационное сопротивление — це не лише справа журналістів, а державна політика.

Які приклади успішного информационного сопротивления в Україні?

Яскравий приклад — історія «біолабораторій США в Україні». Російська пропаганда активно поширювала цей фейк у 2022 році. Але завдяки інформаційному спротиву українці швидко зрозуміли, що це маніпуляція.
Також було багато фейків про «здачу Маріуполя» чи «масові бунти». Всі вони були спростовані OSINT-дослідженнями та офіційними джерелами.

Інший приклад — публікації українських військових у TikTok, які розвінчують фейки своїм прикладом. Це й є информационное сопротивление у дії: чесно, відкрито і доступно для всіх.

Висновок

Информационное сопротивление — це не лише боротьба з фейками, а й формування культури правди. Це спільна справа, де кожен голос важливий.
Коли ми перевіряємо факти, ділимось правдою і підтримуємо одне одного, ми будуємо інформаційний щит, який не пробити жодною пропагандою.

Тож наступного разу, коли побачите підозрілу новину, згадайте: можливо, саме зараз від вас залежить, чи переможе правда.

Читати далі: Що таке крилата ракета – Повний гід для кожного

Часті запитання про информационное сопротивление